Він двічі став на захист України у найважчі хвилини: у 2014 під час АТО та з перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році. Отримував поранення, але щоразу повертався, бо не міг інакше. Його відповідь була проста: «Як я залишу хлопців самих?», – і в цих словах був увесь він.
8 квітня в м.Лиман Донецької області обірвалось життя головного сержанта, командира 2 мінометної батареї 2 мінометного батальйону 120 ТрО Романа Заїки з позивним «Канонь».
Своєю відвагою і відданістю він пройшов шлях від мінометника до командира. Його позивний мав особливе значення – переданий від дідуся і батька, які також боронили рідну землю.
Роман Іванович Заїка народився 17 вересня 1976 року у Жмеринці. Закінчив Вінницьке профтехучилище за спеціальністю столяра. Мав золоті руки і щиру вдачу. Працював у будівельній сфері – зводив будинки, у яких мали жити люди, творити своє життя, ростити дітей. Його знали як хорошого сина, турботливого чоловіка, люблячого батька і надійного друга.
Він творив життя там, де інші бачили просто сад. Із завзятістю господарював на власній землі та щиро тішився плодам природи й своєї праці. Прагнув повноцінно присвятити себе цьому після завершення війни.
З початком антитерористичної операції у 2014 році добровольцем став на захист України. Служив мінометником на Донецькому та Луганському напрямках. Попри поранення, повертався до строю. 23 лютого 2022 року як резервіст знову став до лав захисників. Працював з важкою зброєю, був опорою для побратимів, здобув їхню довіру і повагу, став командиром мінометної батареї.
Загинув головний сержант Роман Заїка 8 квітня 2026 року в Лимані Донецької області у ході виконання бойових завдань, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України.
Щирі співчуття висловлюємо дружині Клавдії Герасимівні, донечкам Діані та Крістіні, сестрам Галині і Людмилі.
Вічна пам’ять Герою! Сил рідним пережити важку втрату, а нам сил і мудрості зберегли державу!
Про дату і час прощання з Героєм повідомимо додатково.
Завантажується ...
