Доземний уклін та вічна шана полеглому Захиснику! Щирі співчуття родині та друзям!
Уродженець Донеччини Тарас Сергійович Сірік (позивний «Лід») добровільно долучився до Збройних Сил України восени 2024 року. Він виконував бойові завдання у складі 3-ї окремої штурмової бригади, де служив стрільцем та помічником гранатометника.
Загинув воїн 16 травня минулого року поблизу села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.
Йому назавжди залишився 21 рік.
Тарас практично втік з дому на війну. Він прагнув стати на захист України від початку повномасштабного російського вторгнення та зробив це у свої 20 років, – розповідає мати полеглого воїна Вікторія.
Мені ж, аби не хвилювалася, продовжував говорити, що знаходиться у навчальному центрі. Я дізналася правду лише після його загибелі.
Тарас Сірік народився 18 лютого 2004 року в місті Сіверськ Бахмутського району. Він був єдиною надією та опорою для матері й найкращим помічником для бабусі. З дитинства на першому місці у нього завжди був спорт: він професійно займався дзюдо та захоплювався важкою атлетикою. Після школи навчався в Бахмуті на кухаря-кондитера, проте завершувати освіту довелося онлайн у Вінниці, куди родина переїхала з початком великої війни. Там Тарас поєднував навчання з роботою пекарем на хлібзаводі. Згодом він вирішив спробувати самостійне життя у столиці, де працював барменом та менеджером у кафе-ресторанах.
Коли розпочалось широкомасштабне вторгнення, Тарасу щойно виповнилося 18. Він вже тоді рвався на передову, – каже мати Небесного Воїна.
Попри юність, Тарас відчував свою відповідальність перед країною та як справжній чоловік хотів нас усіх захистити. Він був добрим, щирим і мужнім – саме про таких говорять “цвіт нації”. На жаль, його життя обірвалося так рано…
Церемонія прощання з Тарасом Сіріком розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Завантажується ...
