Родина Ксенчин так чекала Різдвяного дива – повернення коханого чоловіка та улюбленого татуся додому на свята… Та замість нього отримала страшну звістку про повернення найріднішого «на щиті».
Жмеринська громада з болем у серці готується зустріти «на щиті» свого земляка – 41-річного Віталія Миколайовича Ксенчина, військовослужбовця Збройних сил України, відданого сина, батька, чоловіка та вірного побратима.
З 21 грудня 2024 року Віталій вважався безвісти зниклим. Тривалі місяці очікування, молитви й надії змінювали одна одну, але родина не здавалася, вірячи в диво. Та нині надійшла звістка, яка обпекла серця: саме того дня, 21 грудня минулого року, життя Віталія обірвалося поблизу населеного пункту Черкаська Конопелька Курської області під час виконання бойового завдання.
Віталій Ксенчин народився та виріс у Жмеринці. Закінчив Жмеринський ліцей №6, опісля – Жмеринське вище професійне училище. Працював монтером колії на ПМС, був трудолюбивим, спокійним і відповідальним.
До лав Збройних сил України чоловік вступив 7 березня 2024 року. Після навчання проходив службу на Сумщині, а згодом брав участь у Курській операції, виконуючи непрості та небезпечні завдання як сапер.
Та найбільшим його скарбом була родина. Разом із дружиною Оленою вони виховували двох діток – 8-річного Андрія та 7-річну Сніжану, учнів Жмеринського ліцею №1.
Жмеринська міська рада висловлює щирі співчуття матері Тетяні Трохимівні, дружині Олені, сину Андрію, доньці Сніжані.
Вічна слава Віталію Миколайовичу Ксенчину – воїну, що до останнього подиху тримав оборону України та заплатив за нашу свободу найвищу ціну.
Завантажується ...
