26 серпня 2025 року в районі населеного пункту Лосівка Чугуївського району Харківської області обірвалося життя 44-річного захисника зі Жмеринки Сергія Юрійовича Каліцінського – сина, чоловіка, батька, брата, українця…
Сергія мобілізували лише у квітні цього року. З 14 липня ніс службу у 172-му окремому батальйоні територіальної оборони Збройних сил України. Минуло трохи більше місяця і страшна війна забрала його життя.
Сергій Юрійович родом із села Шевченково. Закінчив Вінницький педагогічний університет, де здобув фах викладача фізичної культури. Після строкової служби кілька років працював у Жмеринському райвідділі поліції. Та більше за все його приваблювала справа, до якої лежала душа – водіння. Останні два роки він працював водієм на підприємстві «Агромаш».
У 2005 році Сергій оселився у Жмеринці. Саме тут зустрів свою долю – кохану Аллу. Вони прожили разом 18 щасливих років, виховуючи двох синів – 14-річного Олександра та 11-річного Олексія, які навчаються у Жмеринському ліцеї №3.
«Сергій був справжнім добряком: веселим, товариським. У нашій сім’ї саме я була «поганим поліцейським», а він був турботливим батьком, який обожнював своїх дітей та завжди їх балував», – згадує дружина Алла.
Особливий зв’язок у Сергія був зі старшим сином – хлопчик дуже схожий на тата зовні й у всьому рівнявся на батька. За страшною іронією долі, воїн загинув саме в день народження сина Олександра…
Завантажується ...
